Психологічне налаштування на бій.

Дмитро Волошин: "Очевидною причиною того, що деякі люди ціпеніють перед загрозою сутички і дозволяють собі «вимикатися» в умовах стресу, є страх – страх наслідків, особливо наслідків травми.

Справа в тому, що якщо ви боїтеся отримати травму в протистоянні з можливим застосуванням сили, то ви нічого не зробите, щоб вирішити ситуацію фізичними діями – аби лише не отримати травми.
Якщо ви вступаєте у потенційно силовий конфлікт, турбуючись про його результати чи наслідки (поранення, страх перед відплатою, втручання поліції, підсудність чи можливе ув'язнення), тоді ви не зможете повною мірою застосувати свою майстерність, незалежно від рівня отриманої бойової підготовки.
Контроль негативних емоцій відкриває доступ до навичок у стресових умовах, і тут все залежить від вашого способу мислення. Він впливає на те, як ви відчуваєте, як дієте та які результати в підсумку отримуєте.

Якщо в ситуації зі ймовірністю силового протистояння я почну думати: «Боже, який цей тип здоровий, він мене вб’є!» – як ви вважаєте, така установка дозволить мені отримати доступ до моїх ресурсів та кмітливості, які в кінцевому рахунку розвернуть ситуацію на мою користь? Абсолютно точно можу сказати – НІ.
Люди, здатні бути ефективними в умовах застосування сили – будь це досвідчений вуличний нападник, чи ґвалтівник-соціопат, чи агент спецслужб – мають подібний склад мислення. Їхнє сприйняття можливої бійки буде однаковим або дуже схожим. Якщо коротко, то вони будуть психологічно налаштовані на бій, будуть зосереджені на тому, що вони збираються робити з супротивником, а не на наслідках того, що цей супротивник може зробити з ними. Сприйняття є лише однією складовою бойового мислення; це шлях до ефективної психології воїна".